-
1 orator
n1) промовець, оратор2) амер., юр. позивач у процесіPublic O. — офіційний представник університету, що виступає на урочистих церемоніях (у Кембриджі та Оксфорді)
* * *n1) оратор; трибун2) aмep.; юp. позивач у процесі -
2 notable
I n1. видатна людина, визначний діяч2. pl знать, аристократія- foreign notables високоповажні іноземні гостіII adj знаменитий, визначний, видатний; примітний, вартий уваги- notable achievement видатне досягнення- notable event визначна подія- notable injustice кричуща несправедливість- notable speaker блискучий оратор
См. также в других словарях:
трибун — а, ч. 1) У Стародавньому Римі – назва різних державних і громадських службових осіб. •• Військо/ві трибу/ни у давньоримській армії – командні посади. Наро/дні трибу/ни найвищі виборні службові особи з плебеїв, що обиралися на плебейських зборах.… … Український тлумачний словник
